Загальні вимоги до приміщення і принципи підбору обладнання
Напрямів пралень існує багато. Взірцева класифікація видів пралень:
- пральня самообслуговування;
- пральня з обслуговування населення (комерційна);
- міні-пральня на невеликому виробництві (салон краси, спорт-клуб, фітнес-центр, ресторан, сауна, станції автосервісу та ін.);
- пральня в готелі;
- пральня в лікарні;
- пральня на виробництві.
Для кожної з цих пралень існує свій набір обладнання, своя технологія, свої вимоги до організації. Але існують загальні вимоги до приміщень пральні та загальна методика підбору комплекту обладнання.
Вибір приміщення для пральні
Один з важливих етапів в організації пральні – підбір приміщення. Якщо не враховувати бюрократичний аспект цього етапу, то приміщення для пральні знайти нескладно. Підійдуть різні приміщення, різних площ, на різному рівні. Є приклади розміщення ділянок для пралень у підвалах і т. д. Площа приміщення розраховується виходячи з обсягу переробки білизни і відповідно до встановленого обладнання. Є приклади, коли невеликі ділянки для пральні розміщували в приміщеннях площею 6 кв.м. (1 пральна машина завантаженням 5 кг, 1 сушильна машина завантаженням 5 кг і прасувальний каток з шириною робочої зони до 100 см). Подібні міні-пральні можна організувати як для елітного ресторану, так і для невеликого готелю на 10-15 номерів або, як варіант, пральня самообслуговування. Сучасне пральне обладнання має мінімальний рівень шуму – до 60 Дб, тому може бути встановлене на будь-яких поверхах будівель, в тому числі і в житлових будинках.
Існують певні загальні вимоги до виконання і планування цих приміщень. Основним критерієм є вимоги СЕС.
Організація правильного руху потоків білизни в пральні, тобто щоб потоки брудної та чистої не перетиналися. Для цього зазвичай організовують у робочому цеху два входи: через один вхід вносять брудну білизну, через інший виносять чисту. Обладнання цеху також розміщується з урахуванням цієї вимоги:
- прийом, сортування та зберігання брудної білизни
- прання білизни
- сушіння/прасування
- пакування, зберігання і видача чистої білизни.
За відсутності другого входу можна організувати додаткове вікно для прийому або видачі білизни. Але наявність двох входів вимагає ще й Пожежна інспекція.
Покриття підлоги і стін. Підлога в приміщеннях повинна мати гідроізоляцію і бути покритою плиткою. В ідеалі вони виконуються з нахилами і мають зливні трапи. Деякі відділення СЕС вимагають це в обов’язковому порядку, щоб приміщення пральні могло обмиватися проточною водою. Стіни до висоти 2 м повинні бути виконані плиткою.
Вимоги до електрообладнення регламентуються діючими ПУЕ і Сніпами для приміщень з підвищеною вологістю: освітлювальні прилади, розподільні щити, розетки та ін. повинні бути у волого-бризкозахищеному виконанні і т. д.
Підсобні приміщення. В ідеалі, пральня повинна мати наступні додаткові приміщення:
- склад брудної білизни
- склад чистої білизни
- приміщення для прибирального інвентарю, зберігання миючих засобів і хімікатів
- побутова кімната для персоналу
- туалет/душ.
Підбір комплекту обладнання слід починати з аналізу наступних показників:
- орієнтованість пральні (обслуговування населення, робота з корпоративними клієнтами, пральня на підприємстві і т. д.);
- тип білизни (пряма/фасонна/махрова) та їх співвідношення в загальному обсязі;
- ступінь і специфіка забруднення білизни;
- обсяг переробки білизни за одиницю часу (кг місяць, день, годину);
- режим роботи пральні (днів на тиждень, змін на добу, тривалість зміни);
- періодичність надходження білизни;
- використовуване джерело нагрівання (пар, газ, електрика);
- площа приміщення і габарити віконних і дверних прорізів (бажано план приміщення).