Як знизити собівартість прання в пральні

Собівартість прання — це не «ціна порошку». Найчастіше гроші йдуть на три речі: переробки, вода/енергія та втрата часу персоналу. Якщо прибрати ці втрати, економія буде стабільною і без погіршення якості.

Нижче — практичний порядок дій. Він підходить і для невеликих об’єктів із власною пральнею, і для комерційних пралень.

З чого складається собівартість циклу

На практиці ви платите за:

• воду та нагрів (температура, рівні води, кількість полоскань);
• електроенергію (включно з віджимом і роботою сушарки, якщо цикл «розтягнутий»);
• хімію та її дозування;
• працю персоналу (сортування, завантаження, ручні «доробки»);
• переробки та брак (найдорожчий пункт, хоча його рідко рахують);
• знос обладнання та простої.

Знижувати собівартість краще не «все одразу», а по кроках — від найбільшого джерела втрат.

Крок 1. Порахуйте переробки та «ручне допрацювання»

Перше, що варто виміряти: скільки партій запускають повторно і скільки часу йде на «доробити руками».
Якщо переробки є — ви платите двічі: водою/енергією/хімією та часом людей. Плюс втрачаєте пропускну здатність.

Що перевірити:

• з яких причин відправляють на повторний цикл (запах, плями, сірість, жорсткість тканини);
• на яких типах виробів це трапляється частіше;
• які зміни дають більше браку.

Зазвичай це швидко показує, де проблема: сортування, режими, дозування чи сушіння/фініш.

Крок 2. Приберіть зайвий нагрів та воду, без втрати якості

Найпоширеніша помилка — «лікувати якість» температурою та водою. Це дорого.

Що зазвичай дає економію без ризику:

• не піднімати температуру «про всяк випадок», а прив’язати її до типу забруднень;
• не додавати полоскання автоматично — залишити лише ті, що реально потрібні;
• дивитися на віджим: якщо віджим слабкий, ви переплачуєте вже на сушінні та часу.

Важливо: будь-які зміни робіть через контроль результату на партії, а не «по відчуттях».

Крок 3. Дозування хімії: менше ручного — більше стабільності

Якщо дозування «на око», собівартість завжди буде плавати. Це ще й причина переробок.

Оптимальна схема — фіксовані дози під тип білизни та забруднень. Плюс контроль коректності за фактом (результат, pH, залишки засобу, запах, м’якість).

Для підбору за групами та призначенням використовуйте розділ Професійна хімія для пральні. А хімію та режими краще прив’язувати до конкретної води й реальних забруднень, а не до «середньої пральні».

Крок 4. Скоротіть час циклу, а не «вичавлюйте» максимум чистоти

Економіка пральні часто впирається у пропускну здатність. Якщо цикл довгий, ви компенсуєте це людьми, змінами та простоями.

Що перевірити:

• де «вузьке місце»: прання, сушіння чи фініш;
• чи немає черг через неправильне завантаження та графік;
• чи відповідає клас техніки реальному навантаженню.

Якщо у вас постійний потік і змінна робота, зазвичай потрібні промислові пральні машини. Вони розраховані на ресурс і режим експлуатації, де легкий клас швидко переходить у простої та ремонти. А простої — це прямі втрати в собівартості.

Крок 5. Залучіть технолога, якщо «економія» не тримається

Хімік-технолог потрібен не «для галочки». Його задача — зробити так, щоб результат повторювався, а собівартість була прогнозованою.

Коли це особливо окупається:

• є переробки та стрибки якості;
• змінюється асортимент виробів і типи забруднень;
• різні зміни отримують різний результат;
• вода нестабільна, а режими не адаптовані.

Хіміки-технологи ЛОНДРІ ТРЕЙД якраз закривають цю частину: підбір схеми, налаштування режимів, дозування, регламенти та контроль результату в потоці.

Короткий чек-лист на тиждень

1. Зафіксуйте % переробок і причини.
2. Перевірте температуру, рівні води та кількість полоскань по основних партіях.
3. Наведіть порядок у дозуванні: фіксовані дози й контроль результату.
4. Переконайтеся, що віджим і сушіння не «з’їдають» час і гроші.
5. Прив’яжіть режими та хімію до води й реальних забруднень, а не до «універсальної програми».